Перейменування вулиць у Бердичеві: потрібна справа і абсурдна реалізація ФОТО, ВІДЕО
Наприкінці тижня, 17 грудня відбулося засідання комісії з перейменування вулиць, провулків та площ міста Бердичева. Протягом двох години було розглянуто 76 вулиць, які підлягають зміні назв згідно Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Нагадаємо, завдяки його прийняттю в квітні 2015 року перейменуванню підлягають об’єкти топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму. Зокрема, це стосується осіб, причетних до організації та здійснення Голодомору 1932-1933 років в Україні, політичних репресій, особам, які обіймали керівні посади у комуністичній партії, вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, працівникам радянських органів державної безпеки, подіям, пов’язаним з діяльністю комуністичної партії, встановленням радянської влади на території України, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.
Окрім того, Український інститут національної пам'яті, у відповіді на запит бердичівських керманичів надав рекомендації, щодо вулиць, які підлягають під дію цього закону. А в зв’язку з тим, що за 24 роки подібної діяльності в місті практично не відбувалося – перейменовувати доведеться приблизно кожну третю вулицю.
Початково голова комісії, вона ж керуюча справами виконкому Надія Мохно, наголосила, що пріоритет надаватиметься історичним назвам та як виявилось на ділі цього так і не відбулось. Найголовнішою новацією процесу перейменування в Бердичеві вперше стало те, що заздалегідь у мешканців міста запитали, які б вони хотіли мати назви вулиць. А тому всі охочі мали більше місяця часу, щоб зібратись з думками і проявити ініціативу або креатив. Та й тут не обійшлося без глевкого млинця – кульмінацією свободи думки був прийнятий, як робочий варіант для обговорення, провулок дяді Ізі, який має можливість таки в нашому місті з’явитися.
Один з присутніх людей старшого віку запропонував взагалі лишити вулицю Карла Маркса на що йому зауважили неприпустимість порушення закону.
На важливе обговорення прийшли тільки троє депутатів Сергій Орлюк, Олег Радецький (обоє з ВО «Батьківщина») та Олексій Побережний (ВО «Свобода»). Депутата Житомирської обласної ради цікавило питання чому міська влада кілька років тому не порадившись з громадою перейменувала площу Будівельників, адже це місце важливе для багатьох працівників цієї сфери. А Олексій Побережний був вражений абсурдом, який відбувається у кабінетах бердичівської влади і наближених до неї начеб-то експертів: «Вразило бачення місцевих краєзнавців, які попри розуміння вимог закону, доводили, наприклад, що вулиця Червона не має відношення до комуністичних назв і так далі... Довелось навести вченим мужам аналогію, що навіть за саму думку про вулицю Жовто-блакитну в совєцькому союзі кожен з них миттю отримав би років так 15 на Колимі. Окремо зазначу, що містечковий розум не дав змоги комісії усвідомити необхідність надати вулицям імена Великих українців - Симона Петлюри (який неодноразово бував у Бердичеві), Євгена Ярмолюка (за сприяння якого вперше в місті поставили в театрі "Енеїду" Котляревського та виходила щоденна газета "Нова доба"), Олега Ольжича, Степана Бандери, Романа Шухевича, Сеника, Сціборського та багатьох інших. Практично "з боями" вдалося відстояти Стуса, Січових стрільців, добровольчі батальйони, Нестайка. Зате зеленим, червоним і голубим вулицям місце в Бердичеві знайшлося. Наприклад, вулиця Жовтня стане Жовтою... і таких перлів багато.»
Тому, переконаний він - необхідно терміново змінювати це неподобство. Не можуть декомунізацією займатися нелюстровані колишні комуністи та комсомольці.
До завершення обговорення залишилося лише двоє журналістів – всі інші, побачивши довгий перелік вулиць пішли не пробувши й половини засідання. Комісія ж обробила усі пропозиції з приводу нових назв вулиць і вирішили оприлюднити новий робочий варіант на офіційному сайті міської ради. Таким чином, скоро кожен зможе подивитися, а в деяких випадках і обрати до 15 січня один з двох-трьох варіантів, який йому ближче до серця. Якщо думки будуть різними, комісія готова навіть провести опитування мешканців вулиць.
Щоправда у всій цій історії є дуже суттєвий момент - даний склад комісії з перейменування вулиць, провулків, площ міста сформований ще владою попередньої каденції, а тому зараз вже «доживає свою легітимність» і не відомо чи зможе довести розпочатий процес до завершення.
Нагадаємо, декомунізація та люстрація відбулась у всіх західних держав-сусідах України ще на початку здобуття незалежності та звільнення від впливу Москви. В Україні загалом та Бердичеві зокрема, процес загальмувався на цілих 24 роки, але війна на сході остаточно вплинула на необхідність вирішення і цієї проблеми. Адже декомунізація проводиться, щоб вата в головах українців не поширювалась у міста вільні від московських окупантів та щоб ті у свою чергу, не перетворились на пустки як у Донецькій та Луганській областях.
Пропонуємо Вашій увазі ексклюзивне відео незалежного інформаційного ресурсу Бердичів СІТІ
Детальніше про пакет декомунізаційних законів у матеріалі незалежного інформаційного ресурсу Бердичів СІТІ - Декомунізація, як історична справедливість відбулась у чистий четвер АНАЛІТИКА ГОЛОСУВАННЯ ІНФОГРАФІКА
