Що пов’язує В’ячеслава Чорновола і Бердичів

Категорія: Новини Бердичева
Опубліковано: Субота, 24 грудня 2016, 13:54
Автор: Олесь Небайдужий
Перегляди: 688

24 грудня 1937 року на Черкащині народився В’ячеслав Чорновіл, публіцист, політик, дисидент, політичний в’язень комуністичного режиму, символ боротьби за незалежність України.

«Якби мене запитали, чи жалкую я про те, як склалося моє життя, про відсиджені 15 років, я б відповів: анітрохи..., – говорив В’ячеслав Чорновіл, – і якби довелося починати все спочатку та вибирати, я б обрав життя, яке прожив».


«Чорновіл почав політизуватись під час навчання на факультеті журналістики Київського університету, – пише Василь Деревінський у книзі «В’ячеслав Чорновіл. Нарис портрета політика», – його, вихованого на гаслах дружби народів, інтернаціоналізму вразило, що в столиці України «вовком дивляться, коли ти говориш українською». У молодого комсомольського активіста зневажливе ставлення до української мови викликало спротив, пробудило почуття національної образи і честі».

У 1960-х він став одним з лідерів дисидентського руху в Україні. Засновник та редактор «Українського вісника», в якому оприлюднювали матеріали самвидаву та хроніки національного спротиву. Член Української гельсінської групи, а згодом Української гельсінської Спілки. Очолив партію Народний Рух України. Балотувався у президенти України. 

Разом з Василем Стусом та Іваном Дзюбою узяв участь у прем’єрі фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у вересні 1965-го. Під час якої відбулася акція протесту щодо незаконних арештів української інтелігенції.

1966-го написав дослідження «Правосуддя чи рецидиви терору» – один із найсміливіших зразків тогочасної української політичної публіцистики. Наступного року уклав збірку «Лихо з розуму» (Портрети двадцяти «злочинців»). Тут оприлюднив матеріали про заарештованих 1965-го шістдесятників. Її видрукували за кордоном і заборонили в СРСР. В’ячеслав Чорновіл став лауреатом премії для кращих журналістів світу, що борються за права людини.

За активну журналістську та правозахисну діяльність тричі був ув’язнений та відбув понад 15 років таборів.

25 березня 1999-го він загинув у автокатастрофі на шосе біля Борисполя. Низка питань щодо загибелі В’ячеслава Чорновола та аварії залишаються й сьогодні без відповіді. Автівка політика врізалася у навантажений зерном «КамАЗ» із причепом, який почав розвертатися посеред траси. В’ячеслав Чорновіл загинув на місці разом зі своїм водієм. З того зерна, що було у вантажівці засіяли поле пшениці, яке назвали полем Чорновола. Після того як cкосили колосся – його роздали по усіх областях України.

Депутат міської ради VII скликання Олексій Побережний так згадує перебування лідера демократичних перетворень в нашому місті: «В'ячеслав Максимович Чорновіл неодноразово бував в місті Бердичеві. Тут досі живуть бердичівляни, які добре його знали і пам'ятають. На згадку про останні відвідини нашого міста 1998 року, в мене досі зберігається його особистий автограф з зустрічі. Саме тоді відбувалися парламентські вибори і він приїздив до Бердичева разом з народною артисткою Ніною Матвієнко. Мені тоді було лише 11 років, але я вже дуже цікавився політикою і історією про боротьбу українців за Незалежність».

В центрі міста Бердичева розташовується вулиця названа на честь В'ячеслава Чорновола, перейменована одна з перших за роки Незалежності України.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

   
   
   


Ваш IP:54.198.221.13
   
@Mail.ru.