Коротка історія міста Бердичева. ІСТОРИЧНІ ФОТО

Категорія: Новини Бердичева
Опубліковано: Субота, 21 травня 2016, 08:31
Автор: Наталка Зоз
Перегляди: 1438

Описати історію міста можна по різному. Це може бути коротка оповідь, яка описує лише основні віхи появи та розвитку міста. А можна створити більш поглиблене дослідження як про місто, так і про людей, що його населяють. Що ж стосується Бердичева, то розповісти про історію цього міста  коротким  оповіданням, чи більш розгорнутим екскурсом  просто неможливо - історія його така повноводна, як річка Гнилоп'ять, що тече міськими берегами.

Першою спробою написання історії Бердичева разом зі статистичним описом стала праця таємного радника, сенатора Івана Фундуклея, що з'явилась у 1852 році. Згодом - у 1882, 1890 та 1901 роках - такі ж праці виходять з-під пера дослідників І. Петракова, А. Суботіна та А. Косіча. Кожна з них базується на історичних документах та дослідженнях самих авторів.

Територія, на якій розміщений Бердичів, заселена ще в ІІ тисячолітті до н. е. Тут виявлено поселення доби бронзи та залишки двох поселень черняхівської культури. Таким чином, Бердичів виник не на порожньому місці, його появі передували численні стоянки різних епох. У середині ХХ ст. на території Бердичева виявлено та досліджено залишки ранньослов'янського періоду в урочищах Жмури та Дружба. Давнє поселення, з якого виріс Бердичів, розташовувалося на високому мисовидному із стрімкими схилами березі Гнилоп'яті.

Оскільки чіткого походження назви міста не встановлено, на сьогодні існує кілька версій:

- в своїй праці "Київська Русь" рядянський історик, академік Борис Греков (1882-1953) при вивчені історії племен, які населяли Київську Русь, пояснює походження назви міста від кочових  племен берендеїв, які в ХІ-ХІІ ст. служили київським князям, охороняючи окраїнні землі Київської Русі.

- від тюркського племені берендеїв, котре заселяло навколишні терени будучи васалами київських князів.

- від слов’янського слова "breda", так називали - гору, урвище, на який знаходився пункт-митник.

- від слова "берда", - деталь ткацького станка, які виготовляли місцеві ремісники.

Історія нашого міста дуже цікава і давня, дивлячись на матеріали котрі були знайдені. Місто Бердичів славиться історичними місцями та спорудами такі як: Замок та монастир отців Кармелітів Босих, Маріїнський Собор, Миколаївська церква, єврейське кладовище, Могила Леві Іцхака Бердичівського, бердичівський базар та завод "Прогрес", Свято-Троїцька церква.

Окрему варто розповісти про історичні архітектурні пам'ятки. Наприклад, коротко про залізничний вокзал. Відміна кріпосного права у 1861 році дала поштовх до подальшого зростання промисловості в Бердичеві. Цьому також сприяло будівництво залізниць, що в 1870 році зв'язали місто з Козятином і тоді ж засновано залізничну станцію у Бердичеві. У 1876 році залізничну лінію подовжено до Старого Кривина (нині село Славутського району Хмельницької області), лінія стала складовою частиною  Південно-Західних залізничних шляхів. На східній околиці  Бердичева вже у 1974 році з'являється будівля залізничного вокзалу.

Історія Бердичева пов'язана з життям і діяльністю багатьох діячів науки й культури. Тут народилися члени-кореспонденти АН УРСР М.Д. Жудін та В.С. Фінкельштейн, доктор технічних  наук В.І. Галицький, мікробіолог Л.М. Горовиць-Власова, державний діяч І.Я. Гурлянд, доктор історичних наук А.Б. Кадишев.

Нині світу віддають свій талант та натхнення такі видатні уродженці Бердичева, як еквілібрист та гімнаст Анатолій Залевський, чемпіон світу (2005) зі стрибків у висоту Юрій Крімаренко, український політик, тричі Генеральний прокурор України, віце-президент Міжнародного фонду юристів України Святослав Піскун, композитор та виконавець Олесь Коляда , письменник та поет Михайло Пасічник , майстер з художньої обробки деревини Валерій Земнухов, дитячий письменник Всеволод Нестайко, драматург Микола Космін та інші.

В наш час початку незалежності можна багато розповісти. 17 жовтня  1991 року Бердичівська міська рада, завдяки місцевим патріотам, враховуючи історичну традицію українського народу вирішили підняти український національний синьо-жовтий прапор над містом.  

На сьогодні культурна та історична спадщина Бердичева стала невід'ємною частиною культурного надбання як Житомирської області, так і України загалом.

Така вона коротенька історія славного міста Бердичева.

Додати коментар

Захисний код
Оновити

   
   
   


Ваш IP:54.198.134.32
   
@Mail.ru.