Російськомовні ресурси пишуть для євреїв нісенітниці про Бердичів, роздмухуючи міжнаціональну неприязнь
Нещодавно російськомовне єврейське видання опублікувало статтю з гучним закидом начеб-то в Бердичеві грабують могили жертв Голокосту, а дитячі черепи відкрито продають на базарі. Більшої нісенітниці важко було б уявити людині, яка проживає в нашому славному місті. Проте, журналістська практика доводить, що іноді навіть відверті дурниці доводиться перевіряти. З давніх-давен на бердичівському базарі знають все і про всіх, а тому «дитячі черепи» ніяк не могли б оминути увагою наші люди. Зробивши кілька дзвінків місцевим знайомим, які торгували там ще тоді, коли за долар в кишені давали довготривалий строк – інформація не просто не підтвердилась, а й викликала цікавість, який же розумник поширює таку брехню про наш шанований міський ринок. Тому довелось ще довго заспокоювати продавців, що такі жахи навряд чи вплинуть на їх поважний статус в місті.
Після цього ми вирішили детальніше проаналізувати сам сайт, який публікує інформацію для російськомовних євреїв. Виявилось, що Україні там приділено значну увагу і звісно в негативному світлі. Інформація не просто тенденційна – заголовки просто змушують холонути кров. З останніх нейтрально-хороших новин тільки те, що Президент України їде до Ізраїлю.
Досвід говорить, коли з’являється відверто наклепницька новина, треба шукати кому це вигідно. Очевидно, що йдеться про дискредитацію України в очах міжнародної спільноти, а передовсім російськомовних читачів цього ресурсу. Як максимум же, автори матеріалу могли переслідувати мету спровокувати конфлікт на міжнаціональному ґрунті. Україна це неодноразово проходила. За радянської окупації євреї фактично були національною меншиною на етнічних землях народу, який фактично позбавлений державності, сам був зведений до національної меншини. Прийоми дискредитації та пришиванні антисемітського ярлика стали одними з головних методів у боротьбі з українським національним рухом, своєрідною фірмовою стравою кухні КГБ.
Варто відзначити загальновідомий факт присутності значної частини євреїв в УПА. Яскравим прикладом чого є кримінальна справа №75893 на одного з лікарів українських повстанців - Шаї Давидовича Варма. Сьогодні ця справа відкрита для досліджень в архіві СБУ. Або ж зшиток №75134 єврея Лейби-Іцика Добровського, який був особистим консультантом командира УПА-Північ Дмитра Клячківського і працював в структурах пропаганди підпілля. Саме він був автором листівок-звернень УПА до представників національних меншин.
Цікавий факт, який не можна оминути увагою, зазначений у секретному підручнику виданому вищою школою КГБ у 1956 року («Антирадянська діяльність єврейських націоналістів і боротьба з нею органів державної безпеки»), де пишуть зокрема таке: «Агентурним шляхом встановлено, що в 1947 році члени партії сіоністів-ревізіоністів («Херут»), що проїжджали теренами України мали завдання зв’язатися з українськими націоналістами і запропонувати їм свої послуги».
Або ж, маємо інший невідомий широкому загалу факт, будівництва спільними зусиллями українців та євреїв меморіального парку «Бабин Яр» у місті Денвер (США), де планувалося встановити пам’ятник загиблим євреям та українцям – жертвам нацизму.
Зі здобуттям Україною Незалежності міжнаціональні відносини в нашій державі взагалі вийшли на новий рівень. Якщо навіть взяти до уваги Бердичів, тут присутні різноманітні іудейські релігійні напрямки, а цього року над міськвиконкомом взагалі майорів прапор держави Ізраїль, під час приїзду посла.
Проте, в мирне життя бердичівлян долинають і відголоски війни на сході нашої держави – точніше маніпуляції Кремля, якими намагаються розхитати міжнаціональний мир та злагоду в місті.
Дана тема чудово описана у праці «Єврейська карта в російських спецопераціях проти України» (Мойсея Фішбейна).
Дана тема чудово описана у праці «Єврейська карта в російських спецопераціях проти України» (Мойсея Фішбейна). Кухня антисемітизму від КГБ й далі годує нас давно зіпсованими й спростованими міфами. І поки при владі в Росії чекісти, в Україні чудово розуміють суть подібних матеріалів. Це сьогодні російську окупацію частини Луганської та Донецької областей називають гібридною війною, але для нас вона такою не переставала бути з часів повстанської армії, яка боролася за Незалежність України проти Росії зі стягом «Свобода народам – свобода людині». Кожен українець у цій боротьбі постійно стикався з оббріхуванням, яке поширювалося агентурою Москви через своїх маріонеток. Як бачимо, й сьогодні ворог українців та євреїв - Москва не полишає старих спроб зруйнувати цивілізовані та партнерські взаємини в наших містах та на державному рівні.
Поширення російськомовними виданнями подібних статей створює передумови до виникнення провокаційних та протиправних проявів на національному ґрунті, чого намагаються досягнути їх автори та посварити не тільки національності, що проживають на Україні, а і створити негативний імідж нашій державі на міжнародній арені, спровокувати конфлікт з державою Ізраїль.
Тому деякі закордонні «ділки» та їх поплічники в Україні, які намагаються спровокувати міжнаціональний конфлікт повинні пам’ятати, що необачні дії можуть мати для них негативні наслідки, в т.ч. кримінально-карні, що передбачає ст. 161 Кримінального кодексу України, а ми разом повинні не допустити використання національного питання антиукраїнськими силами для розхитування ситуації в середині держави.
