Бердичівляни на Бандерштаті 2018

Молодь міста Бердичева з’являється на головних подіях країни. Щорічний фестиваль Бандерштат вже давно став необхідним заходом для любителів української музики та невимушеного спілкування на природі. Цього разу 12 за ліком Бандерштат став наймасштабнішим за усі роки фестивалю. 14 000 людей приїхали, щоб долучитися до свята. На фестивалі були гості з Білорусі, Польщі, Німеччини, Китаю, Сполучених Штатів, Нової Зеландії, Австралії, Великобританії, Росії і, звісно, з України.

593 учасники бойових дій побували на Бандерштаті безплатно. 4 ветерани УПА провели на фестивалі зустріч із молоддю. 63 гурти виступили на музичних сценах. 23 зустрічі відбулося на гутірковій та літературній сценах. 2000 наметів розмістилося у фестивальному кемпінгу. 111 942 квадратних метри – площа фестивальної території. 100 щасливчиків політали на повітряній кулі над Бандерштатом. 2000 взяли участь у патріотичному флешмобі FREE. 2 сертифікати на вікенд у Буковель вручили переможцям розіграшу з головної сцени. 60 точок продажу товарів було на традиційному ярмарку. 17 точок з їжею пригощали відвідувачів на BanderFoodFest. 1 тонна морозива “Лімо” прийшлася до смаку бандерштатівцям. 2500 літрів води “Карпатська джерельна” і 5000 літрів квасу випили гості фестивалю. 37 команд з 30 міст України взяли участь у нічному квесті. 300 бандерштатівців долучилися до спортивних заходів фестивалю.

І що важливо, як тільки закінчився фестиваль 2018 року, вже почався продаж квитків на захід 2019 року http://bandershtat.org.ua/kvytky/  

В Бердичеві захід інформаційно підтримав Олексій Побережний, а Ярослав Яремчук поширив у соціальній мережі facebook відгук з власними враженнями участі у мегаподії року.

«Після минулого року думаєш, що уже не може бути краще, а тоді знову не вдається підібрати епітетів, щоб описати ті неймовірні три дні фестивалю. Цьогорічний Бандерштат це, коли справді не знаєш, на яку сцену бігти і тому радієш, що є спонсори, яких між виступами рекламують М'яч і Жуковська, і за цей час можна перебігти до іншої сцени чи перекусити. Це коли співаєш з незнайомими людьми "Паті на Бандерштаті" у спущені зі сцени мікрофони і думаєш про те, як в минулому році можна було пропустити виступ Karna. Це коли спиш по три-чотири години кожного дня і при цьому примушуєш себе поспати, хоч поряд твоєї палатки такі гарні пісні під гітару. Це коли нарешті чуєш вживу Плач Єремії, чи не кожна з пісень яких, має для тебе свій, особливий, сенс; коли відриваєшся під Letay та [O], а потім тривалий час в голові "хочубутиПікачу")). Коли вкотре дивуєшся, де в Сашка стільки енергії, а він просто розриває і ти одночасно стрибаєш і співаєш або просто співаєш разом з ним, бо вже за стільки років знаєш ті пісні напам'ять і розумієш, що Тартак - то назавжди. Це знайомі ще зі школи пісні Другої Ріки, виступи Без Обмежень, MaryCheba, IamGiant, космос від Katya Chilly і альтернативний метал Farinhate. І ще тонни пісень, чудових пісень українською мовою. Це Motanka, яких так хотів почути вживу, але, на жаль, не встиг. Це - вірші Жадана і теплі нічні виступи Христини Соловій і Один в Каное. Це коли біля вогню молодь напам'ять декламує Шевченка і пишається своєю мовою. Це - люди, що посміхаються тобі просто так і готові допомогти в усьому, що дарує відчуття, ніби ти саме в тому місці і саме в той час. "А люди такі... Ми люди такі..." 
Просте ще одне літо. Просте ще один Бандерштат. Дякую і до зустрічі».

• < Попередня
• Наступна >