Відкриття українського театру міста Бердичева

23 та 24 серпня відбулося відкриття ще молодого українського театру міста Бердичева. З вступним словом привіту молодій українській культурі та її носіям виступив член Міської Управи п. Семенюк. Серед присутніх, у неділю були члени Міської Управи та Голова Обласного Управління п. Яценюк, а також валика кількість німецьких офіцерів та солдат. Хор під диригуванням п. Шиманівського зробив початок українським національним гімном «Ще не вмерла Україна» та виконав ряд народніх пісень: «Їхав стрілець на війноньку» музика Ревуцького, «Зашуміла ліщинонька» композитора Кошиця, «Над річкою бережком» композитора Леонтовича і інші. Соло у супроводі фортепіяно виступила співачка Неліпович.

Першим виступом театральної групи була одноактівка «Кум Мирошник або сатана в бочці» Дмитренка у постанові режисера п. Буйка. Роль мирошника Хоми досить добре виконав артист Рисавий. Жінку Феську грала п. Кулаківська, кума Василя п. Федорчук, Панька п. Красс. Найкраще, здається вдався артистові мирошник Хома, п'яниця-чоловік, який догадується, що його дурить жінка. У постановці «На першій гулі» Васильченка ролі також були вдало розподілені. З роллю матері Василини цілком справилась п. Галицька. Хибою було лише недостатнє гримування під літню жінку. Досить жваво вів роль молодого парубка Тимоша п.Магнуцький, хоча в деяких місцях йому бракувало бути більш серйозним. Роль Олени виконувала артистка Шостакова, яка своєю вмілою грою відтворила тип примхливої дочки-одиначки на початках дівування, котра хоч проханням, хоч сльозами, а дійде свого. Незабутня гра епізодичної ролі діда з клепачкою, виконувана п. Галицьким.

В кінці вистави брав участь танцювальний гурток в складі 8-ми чоловік за керуванням панів Бapaнівського та Савіцького, який скористався великим успіхом. Хоча загалом виступами українського театру широкий глядач лишився вдоволений, а німці крім того і зацікавленими новою для них культурою (видно було з якою жадобою сприймались слова декількох присутніх перекладачів) слід зауважити, що в репертуар хору потрібно було б внести як раз ті пісні, що своєю героїчною романтикою кличуть до життя частково приспаний національний дух і свідомість. Пісні про козаччину та національних героїв є якраз найбільш любимими народом. Так само театральна група зробила б більше, ніж цими побутовими картинками, коли б подала глядачеві такі речі як «Маруся Богуславка», «Тарас Бульба», «Про що тирса шелестіла» та подібні, на які досить багата українська драматургія. Але і за ці перші кроки широкий загал лишився вдячний театральному колективові та зокрема його керівникам п п. Буйкові, Шиманівському, Сигнату, які зробили початок святої справи відродження української культури.

Е. Юрченко

Саме так в Бердичеві відкривали міський театр у серпні 1941 року. Про це повідомила на своїх шпальтах місцева газета «Нова доба» у №4 за середу, 27 серпня.

На фото: народний аматорський театр Золотоніського МБК (режисер Ольга Лада) із водевілем В.Дмитренка «Кум мірошник або сатана у бочці»

• < Попередня
• Наступна >